24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно 24 березня. Саме в цей день в 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу.

Стародавні мікобактерії віком понад тисячу років, як вважають вчені, з’явилися спочатку на Африканському континенті майже 70 тис. років тому. Генетично вони сильно відрізнялися від сучасних збудників туберкульозу в Європі і Америці, однак ці бактерії показали найбільшу спорідненість з мікобактеріями, що викликають захворювання тюленів і морських левів. За припущенням вчених, їх міграції від берегів Африки до Америки мимоволі і посприяли ці тварини. Але не тільки ці тварини можуть бути переносниками туберкульозу. Домашні тварини так само можуть переносити ці мікобактерії.
Туберкульоз прийшов до Європи приблизно 7 тис. років тому, як повідомляють шотландські вчені в науковому журналі PLoS One. До цих висновків вони прийшли, вивчивши людські останки часів неоліту, захоронення на території Угорщини.
Дослідники з’ясували, що на поширення захворювання в значній мірі впливають в першу чергу соціальні чинники. Іноді туберкульоз називають хворобою бідних.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз також відзначається щорічно 24 березня згідно Указу Президента України № 290/2002 від 22 березня 2002 року.

Нагадаємо, що за даними ВООЗ, близько однієї третини населення світу інфіковано бактерією, що викликає туберкульоз. Хвороба розвивається лише у невеликої частини інфікованих людей. При тривалому контакті з бактеріовиділювачем інфікується до 50% людей, однак, на щастя, занедужують тільки 10-15% з них, інші здобувають імунітет і залишаються здоровими. Підвищений ризик розвитку туберкульозу мають люди з ослабленою імунною системою. Імовірність розвитку активного туберкульозу приблизно в 26-31 разів вище у людини з ВІЛ.
Існує кілька шляхів зараження туберкульозом. Першим і основним з яких є аерогенний шлях. При кашлі, чханні, розмові хворий виділяє швидко висихаючий аерозоль, який знаходиться у навколишньому середовищі і потрапляє до організму здорової людини при вдиханні.
Збудником туберкульозу уражаються практично всі органи і системи організму, хоча в 95% – легені. В залежності від локалізації ураження виділяють туберкульоз органів дихання і туберкульоз позалегеневий.
Для всіх локалізацій туберкульозу характерний інтоксикаційний синдром: загальна слабкість, підвищена стомлюваність та пітливість, втрата апетиту, схуднення, підвищення температури тіла у вечірні години до 37-37,5 °С.
Найбільш поширеною формою туберкульозу є туберкульоз легень, для якого характерний бронхолегеневий синдром – сухий чи з харкотинням кашель, біль у грудній клітині, задишка, кровохаркання, легенева кровотеча.
Ці симптоми схожі з ознаками багатьох захворювань. Тому при наявності цих симптомів потрібно негайно звернутися до лікаря і пройти обстеження на туберкульоз – флюорографічний огляд та мікроскопічне дослідження харкотиння, що є безкоштовним і доступним для кожного пацієнта.
Захворювання може проходити і без хворобливих відчуттів. Тоді його виявить тільки флюорографічне обстеження. Ось чому кожна людина один раз на 2 роки повинна проходити флюорографічне обстеження легень, а «обов’язкові контингенти» та особи із групи ризику – один раз на рік в поліклініках за місцем проживання.
В лікувально-профілактичних закладах формуються групи ризику щодо захворювання на туберкульоз – це соціальні та медичні групи ризику. До соціальних груп ризику відносяться особи звільнені з місць позбавлення волі, особи без визначеного місця проживання, затримані та заарештовані особи, мігранти, біженці, безробітні та малозабезпечені особи. До медичних груп ризику відносяться хворі: на цукровий діабет, які постійно приймають глюкокортикоїди та цитостатики, з професійними захворюваннями легень, ВІЛ-інфіковані, хворі з ХОЗЛ, хворі, які перебувають на диспансерному обліку у наркодиспансері та в протитуберкульозних закладах, контактні з хворими на туберкульоз.

З метою ранньої діагностики туберкульозу у дітей і підлітків щорічно проводиться туберкулінодіагностика, що охоплює 90-95% дитячого і підліткового населення. Проба Манту з 2ТО нешкідлива як для здорових людей, так і для осіб з різними соматичними захворюваннями. Тому батькам не потрібно боятися проведення туберкулінодіагностики у своїх дітей, оскільки це єдиний метод виявлення у них первинної інфікованості та захворюваності.
Найбільш ефективний профілактичний метод — це щеплення вакциною БЦЖ. Первинну вакцинацію здійснюють усім здоровим доношеним новонародженим дітям у пологовому будинку, потім проводять ревакцинацію в 7 років.
Лікування туберкульозу в Україні є безкоштовним, стандартизованим та довготривалим. Це специфічне лікування, яке призначає тільки фтизіатр після встановлення діагнозу хворому. Протитуберкульозні заклади забезпечені протитуберкульозними препаратами для лікування хворих в повному обсязі.

Туберкульоз є проблемою не сугубо медичною, але і загальнодержавною, міжвідомчою, соціальною.

Бережіть своє здоров’я! Своєчасно проходьте профілактичні медичні огляди та вчасно звертайтеся за медичною допомогою.