Щорічно 7 квітня за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в усіх країнах світу відзначається Всесвітній день здоров’я.
Цьогоріч просвітницька кампанія пройде під гаслом «Створення більш справедливого і здорового світу».
Ми живемо у світі, де ще існує нерівність – одні мають можливість вести більш здоровий спосіб життя і легше отримувати доступ до медичних послуг, ніж інші, лише через умови, в яких вони народжуються, ростуть, живуть, працюють і старіють. Це несправедливо, але ми можемо це змінити.
Всім громадянам нашої держави має бути забезпечена можливість користуватися необхідними їм послугами охорони здоров’я тоді, коли вони цього потребують, безпосередньо за місцем проживання і без будь-яких фінансових труднощів.
Для досягнення цієї мети в Україні була розпочата реформа охорони здоров’я, невід’ємною частиною якої є реформа сфери громадського здоров’я.
Комплексна реформа сфери громадського здоров’я передбачає заходи, що вживає держава для попередження захворювань та збереження здоров’я свого населення.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я «громадське здоров’я – це наука та практика попередження захворювань, продовження життя і зміцнення здоров’я шляхом організованих зусиль суспільства» (Acheson, 1988; ВООЗ).
Система громадського здоров’я повинна доповнювати систему медичного обслуговування, стримувати витрати на нього та впливати на доступність медичної допомоги для найбільш уразливих верств населення.
4 лютого Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу законопроект № 4142 «Про систему громадського здоров’я». Законопроєкт – це результат спільної роботи протягом 3 останніх років експертної спільноти та міжнародних партнерів (ВООЗ, ЄС, USAID).
Законопроект № 4142 «Про систему громадського здоров’я» пропонує змістити пріоритет від лікування до політики зміцнення здоров’я і профілактики хвороб.
Документ має на меті створення повноцінної національної епідеміологічної служби. Фактично Центр громадського здоров’я підсилить мережа регіональних Центрів контролю та профілактики захворювань (ЦКПЗ). ЦГЗ, як головна експертна установа, буде забезпечувати координацію діяльності цієї мережі в рамках епідеміологічного нагляду та реагування на небезпеки.
ЦКПЗ будуть створюватися навколо регіональних потужностей – лабораторних центрів, обласних центрів громадського здоров’я, підрозділів зі статистики та моніторингу та оцінки. Ці центри будуть повністю відповідальні за власний регіон – від рутинного моніторингу показників, до прогнозування, виявлення надзвичайних ситуацій, спалахів та реагування на них.
Завдання ЦКПЗ – аналізувати інформацію та пропонувати МОЗ план дій із нейтралізації ризиків у сфері громадського здоров’я. Отже, основні напрямки координації ЦКПЗ:
- Розробка програм профілактики соціально небезпечних захворювань, інфекцій пов’язаних із меддопомогою, неінфекційних захворювань;
- Розробка програм лікування (ВІЛ, туберкульоз, вірусні гепатити);
- Інформаційний фонд (збір інформації, статистики, аналіз даних, досліджень);
- Проведення лабораторних досліджень (референс та верифікація, міжнародна співпраця);
- Навчання кваліфікованих кадрів;
- Біозахист та біобезпека (оперативна реакція на спалахи інфекцій).
Такі центри будуть мати в складі оперативно-диспетчерський підрозділ та бригади оперативного реагування, а їхні керівники — матимуть статус головних державних санітарних лікарів областей.
ЦКПЗ не матимуть повноважень надавати дозволи, погодження, проводити перевірки чи накладати штрафи.
Така концепція епідеміологічної служби відповідає найкращим світовим практикам. За таким принципом працюють аналогічні структури в провідних країнах світу.
Отже, в Україні буде створено сучасну систему реагування на загрози для здоров’я та протиепідемічного захисту.
На початку XXI століття провідною причиною смерті є хронічні неінфекційні захворювання і в першу чергу серцево-судинні захворювання.
Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті та інвалідності в світі, забираючи 17,9 мільйонів життів на рік (до 2030 року прогнозується зростання до майже 23 мільйонів). Це третина всіх смертей на планеті і половина всіх смертей, пов’язаних з неінфекційними захворюваннями. Близько 85% цих смертей відбуваються через хвороби серця та інсульту.
Збільшити тривалість життя населення в економічно розвинених країнах вдалося не через підвищення якості лікування, а завдяки зниженню захворюваності шляхом первинної профілактики.
80% передчасних смертей від ССЗ можна було б уникнути, якби контролювалися чотири основні фактори ризику – вживання тютюну, неправильне харчування, відсутність фізичної активності і шкідливе вживання алкоголю.
Зробивши лише кілька невеликих змін в нашому житті, ми можемо знизити ризик серцевих захворювань та інсульту, а також поліпшити якість нашого життя і показати гарний приклад для наступного покоління. Невеликі зміни в способі життя можуть істотно вплинути на наше здоров’я: 30 хвилин активності на день, відмова від куріння і здорове харчування можуть допомогти запобігти багатьом хворобам.
Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І переважно це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим – якнайшвидшого одужання. Медикам – хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам – бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!
