Профілактика кору

Кір — це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом кору і передається повітряно-крапельним шляхом. Вірус має високий рівень контагіозності. Це означає, що людина, яка не має імунітету проти кору, при контакті з вірусом підхоплює цю інфекцію.
Кір дуже швидко розповсюджується. Наприклад, якщо на першому поверсі в під’їзді захворіє людина кором, то через вентиляційні люки, по сходовій клітці вірус розповсюдиться на весь під’їзд. Відтак, усі в під’їзді вважаються контактними з хворим. Не варто вважати, що кором хворіють лише діти, інфекцію можуть підхопити й дорослі, у них вона проходитиме у важчій формі.

Захворювання має свою циклічність, періоди кору міняються. Як правило, все починається з підвищення температури, змін зі сторони верхніх дихальних шляхів. Симптоми  дуже нагадують звичайну респіраторну інфекцію: кашель, нежить, навіть кон’юнктивіт. Але через 5-7 днів з’являється висипка на м’якому піднебінні та слизових. Згодом посилюється кашель, запалення очей, з’являється рясне висипання. Воно, як правило, починається з ділянки за вухом та обличчя. В цей період спостерігається висока температура, до 39-40 градусів. Наступного дня висипка розповсюджується на тулуб, а згодом з’являється і на кінцівках. Всі ці дні тримається підвищена температура. Поступово  вона починає спадати, зменшується висипання на обличчі, потім і на тулубі та кінцівках. Але з’являється ще один симптом — пігментація.
Інфекція кору небезпечна тим, що вона понижує імунітет, і організм стає чутливим до будь-якої бактеріальної інфекції. Ускладнення кору можуть бути грізнішими за саме захворювання, небезпечними для життя. Зі сторони нервової системи можуть виникати енцефаліти. Також трапляються ускладнення зі сторони дихальних шляхів — це пневмонія, бронхіт. Зі сторони пазух носа та вух (отити).

Однак одужання відбувається повільно. Протягом 2 – 8 тижнів і більше у перехворівши осіб може спостерігатися астенія. Перенесена інфекція сприяє загостренню хронічних захворювань, іноді виникають ендокринні порушення.

Лікування: катаральному періоді і періоді висипання призначають постільний режим. Слід забезпечити хорошу вентиляцію приміщення. Рекомендують багато пити (наприклад, фруктові соки, компот, чай). При підвищеній температурі тіла годувати хворого необхідно частіше, малими порціями. Їжа повинна бути легкозасвоювана, молочно-рослинною. Дуже важливий догляд за шкірою (гігієнічні ванни, умивання, вологі обтирання), слизовою оболонкою порожнини рота (пиття, особливо після прийому їжі, дітям старшого віку і дорослим – полоскання рота після їжі кип’яченою водою).

Профілактика: основним профілактичним заходом є активна імунізація вакциною дітей, які не хворіли на кір. Велике значення мають раннє виявлення та ізоляція хворих на кір. Дезінфекцію в осередку зважаючи нестійкості вірусу не проводять; її замінюють провітрюванням і вологим прибиранням приміщення. У дитячих установах групи повинні бути розміщені з урахуванням їх можливої ізоляції і роз’єднання.
При перших симптомах хвороби обов’язково потрібно звертатися до лікаря!!!

Підготував:
заступник головного лікаря МКЛ №3
Кузик О.В.