Анемія в період «другої зрілості» зустрічається досить часто. Ризик розвитку анемії зростає після 65-ти років.
Невірною є думка про те, що анемія у людей похилого віку є обов’язковим явищем на фоні загального старіння організму. Анемія в даному віці не пов’язана з віковими змінами кровотворної системи, а в більшості випадків є проявом різних захворювань. Крім того, знижений гемоглобін і недостатнє забезпечення органів киснем можуть привести до погіршення хронічних захворювань. Утворюється замкнене коло: хронічні захворювання викликають анемію, а вона, в свою чергу, робить їх перебіг важчим і призводить до розвитку ускладнень.
В перекладі з грецької мови анемія означає «без крові». При зниженому рівні гемоглобіну тканини відчувають кисневе голодування. В силу цих обставин не утворюється достатньої кількості енергії, що призводить до відчуття втоми, слабкості, задишки, головокружіння і навіть до появи депресії.
Анемія в похилому віці має цілий ряд особливостей, які мають значення для своєчасної діагностики та лікування:
часто виникає в результаті багатьох факторів (поєднаний дефіцит заліза, вітаміну В 12, фолієвої кислоти та ін.)
неспецифічні прояви анемії у людей похилого віку можуть маскуватись симптоматикою інших захворювань, які часто зустрічаються в даному віці (задишка при серцевій недостатності, головокружіння у людей із судинною патологією головного мозку)
розвиток анемії поглиблює симптоматику захворювань серцево-судинної системи (стенокардія, серцева недостатність), центральної нервової системи (дисциркуляторна енцефалопатія)
анемія у людей похилого віку частіше, ніж у молодому віці, є одним із проявів хронічних запальних процесів, злоякісних пухлин, аліментарного дефіциту.
Виділяють наступні основні причини анемії у людей похилого віку.
Анемія хронічних захворювань.
До цього стану приводять різноманітні хвороби: хронічні захворювання різних органів, аутоімунні хвороби, інфекції, пухлини. Її лікування пов’язано із лікуванням основного захворювання. Слід відмітити, що прийом препаратів заліза для усунення цієї анемії не буде ефективним, якщо не лікувати захворювання-провокатор.

Залізодефіцитна анемія.

Цей вид анемії виникає у випадку, якщо не задовольняється добова потреба організму в залізі. Основні причини, які приводять до розвитку залізодефіцитної анемії: неякісне харчування, порушення всмоктування , втрати заліза (кровотечі з шлунково-кишкового тракту). Такі крововтрати можуть бути спричинені виразковою хворобою, гастритами, дивертикульозом, пухлинами товстого кишківника та іншими захворюваннями даної системи. Неприємна особливість таких кровотеч в тому, що вони практично непомітні для людини. Лікування даного виду анемії проводиться шляхом прийому залізовмісних препаратів. Проте тут необхідно зберігати міру, так як реакція кісткового мозку на залізо, яке надходить з цих препаратів, має свою межу. Тому ні в якому разі не можна перевищувати назначене дозування – краще від цього не стане.

Дефіцит вітаміну В 12.

Приблизно у 15% людей похилого віку, яким встановлено діагноз «анемія», є дефіцит вітаміну В 12. Оскільки в печінці існує великий запас цианкоболаміну (вітамін В 12), то перші симптоми анемії хворий може відчути через роки після припинення надходження вітаміна В 12 в кров. Групами ризику є хворі на атрофічний гастрит та хронічні ентерити, пацієнти, які перенесли тотальну чи субтотальну резекцію шлунка чи масштабну резекцію тонкого кишечника. Даний вид анемії лікується тривалим прийомом препаратів вітаміна В 12. А, крім того, обов’язковим є лікування основного хронічного захворювання.

Недостатність фолієвої кислоти.

Слід відмітити, що запасів цієї кислоти в організмі людини вистачає лише на півроку життя. Далі людина отримує її з їжею. Недостатнє надходження в організм фолієвої кислоти являється причиною розвитку анемії, особливо у осіб із зниженою кислотністю шлункового соку. Анемія, викликана дефіцитом фолієвої кислоти, може проявлятись запальними процесами на губах, язиці, інколи сіруватою пігментацією шкіри.

Анемія та дефіцит вітаміну В 6.

Недостатнє надходження в організм піридоксину (вітаміну В 6) може стати причиною розвитку анемії, яка не піддається лікуванню препаратами заліза. Часто причини цієї анемії залишаються нерозпізнаними і інколи вона може тривати роками. Підступність В 6-дефіцитної анемії в тому, що при недостачі вітаміну В 6 підвищується засвоєння заліза. Це може спричинити шкоду організму, особливо, якщо пацієнт додатково приймає препарати заліза, припускаючи, що у нього залізодефіцитна анемія.
Як ви розумієте, для профілактики анемій важливо збалансоване та раціональне харчування, яке містить вітаміни та мікроелементи.
Найкраще залізо всмоктується із м’яса, перш за все із телятини, телячої печінки. Серед круп рекомендуються вівсяні, гречані, бобові. Кріп, салат, абрикоси, гранати є джерелом не стільки заліза, скільки аскорбінової та янтарної кислот, які підвищують ефективність всмоктування заліза. Не варто зловживати морквою, буряком та їх соком, оскільки вони перешкоджають всмоктуванню заліза.
Основним джерелом вітаміну В 12 є м’ясо. В меншій кількості він міститься в кисломолочних продуктах, яйцях.
Для попередження дефіциту фолієвої кислоти необхідно вживати достатню кількість сирих овочів та фруктів.

Лікар-терапевт
геріатричного відділення МКЛ №3
Івчук О. А.