Руда гарбуз осколком сонця буде нагадувати про яскраве літо всю сіру осінь і холодну зиму. Недарма цей диво-овоч полюбили казкарі. Пам’ятаєте карету, в якій Шарль Перро відправив Попелюшку на бал або кума-Гарбуза з овочевої казки Джанні Родарі? Втім, у наш час, гарбуз асоціюється не з казкою, а зі смачною і здоровою їжею.

Правда, раніше древні греки та римляни виробляли з неї пляшки для води і вина. Почали ж її використовувати в Америці, там гарбуз знали ще за 3 тисячі років до н.е. Її насіння знайшли під час археологічних розкопок перуанських поховань. На Русі вона з’явилася в XVI столітті і відразу гарбуз став популярною у селян завдяки своєї врожайності, невибагливості, виключної корисності і здібності до тривалого зберігання.

Український клімат дозволяв вирощувати гарбуз практично у всіх регіонах. Чудо овоч – рослина баштанне. Найближчими родичами гарбуза є кабачки, огірки, патисони. Та й кавун з динею можна до неї в родичі записати. Гарбуз особливо корисна пізньої осені та взимку, коли асортимент свіжих овочів обмежений. Це цінний дієтичний і лікувальний продукт.

У ній міститься достатньо високий вміст аскорбінової кислоти. Плоди гарбуза багаті каротином(Його міститься від 3 до 9 мг., У деяких сортів вміст каротину може досягати рівня 38мг.). Гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза. У ній містяться вітаміни групи В, С, Е, Б, РР, а також такий рідкісний вітамін як вітамін Т, який сприяє прискоренню обмінних процесів в організмі.

Клітковина гарбуза не волокниста, добре розварюється та легко засвоюється організмом. Завдяки цьому страви з неї рекомендуються для лікувального та профілактичного харчування. У гарбузі чимало солей міді, заліза, фосфору, які сприятливо діють на кровотворення. Тому страви з гарбуза рекомендуються для попередження недокрів’я, при атеросклерозі. Корисні вони і при захворюванні печінки, нирок, для регулювання травлення, при серцево- судинних захворюваннях і гіпертонії. У гарбузі багато пектину, який сприяє виведенню холестерину.

Дуже корисний гарбузовий сік. Використовують його при порушенні обміну речовин, ожирінні, цукровому діабеті, каменях у нирках і сечовому міхурі. Чоловікам, які страждають запаленням передміхурової залози, народна медицина радить випивати по склянці гарбузового соку протягом 2-3 тижнів. Гарбузовий сік можна використовувати як самостійний продукт, а також у поєднанні з морквяним і яблучним соком. Ну а якщо зі здоров’ям все гаразд, то гарбузі знайдеться застосування в косметиці. Із сирого або вареного гарбуза з рослинним маслом будуть вельми корисні для вашої шкіри, причому для будь- якого її типу. А кашка з натертого на дрібній тертці гарбуза і віджатий з нього сік використовуються як тонізуючий засіб для шкіри особи.

З гарбуза готується безліч смачних і різноманітних страв. Відомі кулінари рекомендують робити з м’якоті гарбуза пюре як гарнір для м’ясних страв. Для цього м’якоть гарбуза нарізати кубиками і відварити під кришкою на повільному вогні з невеликим кількістю води до її повного викіпання. Протерти в пюре з додаванням щіпки цукру і солі. Таке пюре – основа для гарнірів і самостійних страв.

Далі це пюре можна додавати в кашу (манну, пшоняну, рисову), картопляне пюре. Можна також для додання особливого смаку додавати в пюре підсмажену цибулю, дрібно рубані селеру, петрушку, часник, перець, кетчуп або мускатний горіх. Можна приготувати з гарбуза і суп “на швидку руку”: ст. ложка м’ясного фаршу, 1 ст. пропущеної через м’ясорубку гарбуза, 1 цибулина, 1 морква, 2 ст. ложки рослинного масла, 1 л води, сіль за смаком.

Фарш розводять холодною водою до стану середньої густоти сметани, додають рубаний лук, нашатковану соломкою моркву, рослинне масло. Залишають масу в холодильнику приблизно на ЗО хв., потім заливають гарячою солоною водою, додають гарбуз і доводять до кипіння. Суп варять 8-10 хв. Подавати на стіл можна зі сметаною, майонезом або з кислим молоком.

Гарбуз можна заготовити заздалегідь і залишити в холодильнику. Це всього лише дуже мала частина рецептів приготування страв із гарбуза – її варять, смажать, запікають, з неї роблять оладки. Гарбуз чудово поєднується з іншими овочами, картоплею, помідорами. Рецепти приготування гарбуза можна знайти в будь-якій кулінарній книзі. А ще гарбуз, один з не багатьох овочів, яка може похвалитися своєю “світської життям.

Щороку, наприкінці жовтня, у Голландії проходять” Помпун-паради “. Веселі ходи гарбузів. На візках і колясках тролі везуть величезні жовті, зелені, помаранчеві, смугасті й в крапочку плоди – предмет гордості тих, хто їх виростив. Тут же можна придбати насіння (а вирощують голландські овочівники більше 200 сортів), покуштувати самі гарбуза і найрізноманітніші страви з неї.

В Америці, під час святкування Хеллоуїна, видовбаний гарбуз з прорізаними очима і ротом, усередині якої встановлюється палаюча свічка є для дітвори умовним сигналом – тут можна отримати цукерки. Індіанці смажать скибочки гарбуза на багатті, а зі смужок в’яленої гарбуза роблять килимки, за їхніми повір’ями здатні захистити житло від “злих духів” Австрійці пишаються не стільки гарбузової красою, скільки різноманітними можливостями її переробки.

Від гарбуза тут залишаються тільки “ріжки та ніжки”, решта йде в діло: на косметику, ліки і чорне-пречорне масло, яке неймовірно корисно для печінки, виводить з організму холестерин. Залишившись макуха на фермах перетворюють у всякі смакоту, типу бісквітів та печива, про які навіть не подумаєш, що вони зроблені з гарбуза. Спробуємо запастися диво-овочем на всю зиму так, щоб не втратити її унікальних цілющих властивостей.

У домашніх умовах гарбуз добре зберігається при температурі відб до 15 ⁰ С. Але краще тримати в “дальньому кутку”, де прохолодно. У таких умовах гарбуз зберігає свої якості дуже довго, до весни. Для тривалого зберігання придатні плоди містять багато крохмалю.

Обов’язкові умови тривалого зберігання гарбуза – хороша вентиляція і захист від сонячного світла. Плоди укладають на стелажі в один ряд плодоніжкою вгору так, щоб вони не стикалися один з одним. А навесні, коли ми зможемо побалувати себе першою зеленню і овочами, не забудьте з вдячністю згадати про гарбузі, яка допомогла вам зберегти хорошу форму протягом довгої зими. Золотисте диво – щедрий подарунок природи.

Гарбуз-цілитель

За змістом цілющих речовин гарбуз перевершує багато інших овочів. У ній є цукру, каротин, вітаміни С, В1, В2, В5, В6, Е, РР і такий рідкий вітамін Т, сприяючий прискоренню обмінних процесів в організмі, вітамін К, необхідний для згортання крові, жири, білки, вуглеводи, целюлоза, пектинові речовини, мінерали, у тому числі калій, кальцій, залізо. Каротину в гарбузі в п’ять разів більше, ніж в моркві і в три рази більше, ніж в яловичій печінці. З цієї причини офтальмологи рекомендують людям з порушеннями зору вживати гарбуз і гарбузовий сік. За змістом заліза оранжевий гарбуз заслуговує на звання чемпіона серед всіх існуючих овочів, з цієї причини його добре вживати тим, хто страждає анемією. Пектинові речовини, виявлені в гарбузі у великій кількості, сприяють виведенню з організму токсичних речовин і холестерину. Перш за все, гарбуз вважається кращим овочем для дієтичного живлення. Блюда з гарбуза рекомендують включати в раціон для профілактики гострого і хронічного нефриту і пієлонефритів. Завдяки солям калія, гарбуз володіє сечогінною дією. Також цей овоч дуже корисний людям, страждаючим захворюваннями серцево-судинної системи і гіпертонією. Свіжий сік гарбуза добре пити при хронічних запорах, запаленнях сечостатевої системи, нирковій недостатності, геморої і нервових розладах. Гарбуз чудово виводить з організму солі і води і при цьому не подразнює ниркову тканину. Крім того, знахарі вважали, що гарбузовий сік дуже допомагає чоловікові підтримувати свій сексуальний тонус. При токсикозі вагітних гарбуз можна використовувати як хороший засіб від нудоти. Гарбузова каша підійде тим, хто бажає схуднути: вона нормалізує обмін речовин і виводить з організму шлаки. Якщо Вас турбує безсоння, то на ніч корисно випити гарбузовий сік або відвар гарбуза з медом. Відваром м’якоті вгамовують спрагу і знижують жар у хворих. Гарбуз також чудово личить тим, хто страждає захворюваннями ЖКТ з підвищеною кислотністю. Корисна не лише м’якоть гарбуза, але і гарбузове насіння. Воно просто криниця високоякісного харчового масла (від 32 до 52 відсотків). У багатьох країнах Європи, наприклад, в Австрії, Німеччині і Румунії, масло споживають для приготування різних овочевих салатів. Крім того, в насінні дуже багато цинку. Саме на основі масла з гарбузового насіння випускається чудовий препарат «Тиквеол». Свого часу мені вдалося поговорити з одним з розробників цього препарату з Волгограду, отримані ними дані клінічних випробувань мене просто вразили: по своїй ефективності він у декілька разів перевершував відомий препарат «Есенціале». В даний час «Тивеол» став незвичайно популярний, і використовують його не лише для лікування хвороб печінки, включаючи гепатит і цироз, але і при захворюваннях ЖКТ і сечовивідної системи, а також при проблемах шкіри і жіночої сфери. Розтерте з медом насіння гарбуза – один із старовинних глистогінних засобів. Сушені гарбузові насіннячка дуже корисні чоловікам, ними лікують простатит, для цього на самому початку захворювання щодня натщесерце і увечері слід з’їдати по 20-30 насіннячок. Завдяки наявності цинку, гарбузове насіння корисно вживати жменями при проблемах, пов’язаних з його відсутності, а саме при вугрях, жирній лупі, себореї.