Інформація для лікарів і пацієнтів

Міська клінічна лікарня №3 повідомляє, що 25 травня відзначається Всесвітній день щитоподібної залози (World Thyroid Day). Дата увійшла в календар у 2009 році, коли Європейська асоціація (European Thyroid Association –займається вивченням питань, пов’язаних із щитоподібною залозою та її захворюваннями) запропонувала відзначати день, присвячений цій темі, 25 травня на міжнародному рівні. Цю ініціативу підтримали і інші лікарські спільноти подібної спрямованості, що працюють в Азії, Північній і Латинській Америці. Щорічно цей день допомагає проводити додаткові заходи, спрямовані на підвищення рівня інформованості суспільства про можливі захворювання щитоподібної залози та засоби запобігання їм, а також на пропаганду сучасних методів профілактики та лікування хвороб цього органу.

За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), серед ендокринних порушень захворювання щитоподібної залози посідають друге місце після цукрового діабету. Патологією щитоподібної залози страждає понад 200 млн. людей у світі. За останні роки абсолютний приріст нововиявлених захворювань в економічно розвинених країнах становив 52% серед жінок і 17% серед чоловіків. Збільшується кількість хворих на доброякісні вузлові утворення та злоякісні пухлини.

Згідно з медичною статистикою, різними неполадками в роботі щитоподібної залози страждає до третини всього населення планети. Вузлові утворення виявляються у 30 відсотків дорослих людей, зоб (збільшення залози в результаті дефіциту йоду) – у 10-30 відсотків.

Між тим, більшість захворювань цього важливого органу на сьогоднішній день вважаються виліковними.

В Україні за останні 5 років кількість випадків захворювань щитовидної залози збільшилась в 5 разів. Показник залежить від навколишнього середовища, йодного дефіциту, способу життя, стресу, харчування, супутніх захворювань тощо.

У жінок проблеми із гормонами щитовидної залози виникають вдесятеро частіше, ніж у чоловіків. Зокрема, від гіпертиреозу (дифузного токсичного зоба) жінки страждають вдев’ятеро частіше, ніж чоловіки.

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які беруть участь у регуляції низки біохімічних процесів, у тому числі адаптації інтенсивності обміну речовин до потреб тіла в даний момент. Гормони щитоподібної залози діють на всі клітини тіла і впливають на такі процеси як робота серця, інтенсивність обміну речовин, ріст та інтелектуальний розвиток дітей, емоційну стабільність дорослих.

Щитоподібна залоза відповідає за секрецію таких гормонів:

• тироксин і трийодтиронін (секретуються епітеліальними клітинами). Ці гормони містять йод, тому ми маємо достатньо споживати його з їжею. Якщо йоду бракує, щитоподібна залоза збільшується, але не може виробити достатню кількість гормонів.

• тиреокальцитонін — кальцитонін (секретується парафолікулярними клітинами (С-клітинами)

Нестача тиреоїдних гормонів (гіпотиреоз) призводить до низки симптомів:

• слабкість
• набір ваги або проблеми із її скиданням
• сухе жорстке волосся або втрата волосся 
• непереносимість холоду 
• біль у м’язах
• депресивний стан та дратівливість
• порушення менструального циклу чи втрата лібідо
• закрепи 
• підвищення рівня холестерину
• рак щитоподібної залози 
• у дітей — затримка розумового розвитку (кретинізм).

Водночас в організмі може бути і надлишок йоду та тиреоїдних гормонів. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). ТТГ — це гормон гіпофізу, і саме його рівень визначає, скільки тироксину слід виділити щитовидній залозі.

Антитіла імітують дію гормону, тож залоза утворює зайве. Втім, сам прийом йоду не може призвести до надмірного утворення гормонів. ВООЗ вважає безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу. У щитоподібній залозі може запасатися до 16 мг йоду.

Симптоми гіпертиреозу:

• знервованість та роздратованість 
• непереносимість спеки і пітливість 
• тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати 
• підвищена активність кишківника 
• набряклість щитоподібної залози 
• тахікардія (часте серцебиття) 
• тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся 
• порушення сну.

В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок.

Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим

Денна норма йоду становить 150–300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама). Водночас більшість мешканців України споживають лише 40–80 мкг. Найбільшу нестачу відчувають у Чернігівській області та у Західній Україні. Згідно з результатами дослідження Global Iodine Nutrition Scorecard, в Україні 382 тис. (80%) дітей щороку народжуються із ризиком розладів внаслідок йододефіциту.

В залежності від віку та статі добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг.

Так, для жінок добова норма йоду становить 150–250 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.

Норми споживання йоду для дітей:

• 0–6 років — 90 мкг;
• 6–12 років — 120 мкг.

Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник. Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.

За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.

Отже, найпоширенішими ознаками захворювань щитовидної залози є наступні симптоми:

Зміна маси тіла. Підвищення рівня гормонів призводить до схуднення, а зниження — до зайвих кілограмів. У цьому разі дієти чи тренування не допоможуть повернутись у форму. Це вдасться після лікування.

Раптові перепади настрою. Безпричинна апатія, надмірна тривожність, агресія, плаксивість чи емоційна збудливість. Буває складно відстежити у власній поведінці, їх часто списують на повсякденний стрес. Перевіритись у фахівця варто, якщо настрій раптово змінюється без вагомої на те причини.

Температура тіла. Навіть у деяких здорових людей стала температура тіла може бути вищою або нижчою від 36,6 °С. Однак, якщо вона змінилася та довго тримається за межами особистої «норми», ймовірно, це ознака гормонального збою.

Дискомфорт у ділянці шиї. Важко дихати чи ковтати? Набрякає горло або хрипне голос? Відчуваєте невеликі кулясті ущільнення у запалених лімфовузлах? Це можуть бути наслідки збільшення щитовидної залози. Серед інших ознак: потовщення язика, сліди від зубів на язику, набряклість обличчя та кінцівок.

Сухість шкіри. Це додатковий маркер для діагностування хвороби. Інші ознаки: лущення шкіри на ліктях і колінах, висипи, подразнення, запалення та підвищена чутливість.

Розлади кишечнику. Доволі часто проявляються разом із втратою маси. Щитовидна залоза контролює обмін речовин і роботу шлунково-кишкового тракту, тому збої в її роботі спричиняють діарею, закрепи та дискомфорт у животі.

Зміни серцевого ритму. Задишка або, навпаки, пришвидшене серцебиття під час будь-якої фізичної активності є однією з ознак ендокринного захворювання.

Сонливість. Потрібно звернутися за консультацією до лікаря-ендокринолога, якщо важко прокидатися зранку, а втома і сонливість відчувається навіть після 12 год сну.

Проблеми з лібідо. Щитоподібна залоза впливає і на вироблення гормонів, що відповідають за сексуальний потяг. Тож коли без вагомої причини виникають проблеми з лібідо, краще здати аналіз на рівень тиреотропіну (ТТГ).

Неуважність. Чимало людей списують її на забудькуватість або вважають це рисою свого характеру. Утім, погіршення пам’яті та працездатності може бути симптомом захворювання. У цьому разі здатність концентруватися та швидко запам’ятовувати інформацію відновиться після лікування.

Ламкість нігтів і волосся. Ця проблема стосується не лише волосся на голові, а й брів та вій. Зазвичай волосяний покрив відновлюється, коли рівень гормонів нормалізується.

Біль у м’язах. Низький рівень гормонів щитовидної залози призводить до пошкодження нервових закінчень, тому можуть з’являтися судоми, біль у м’язах та оніміння кінцівок.

Профілактика захворювань щитоподібної залози

Харчування. Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Щоб знизити ризики йододефіциту, для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану. Програми загального йодування харчової солі діють у багатьох країнах світу.

Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:

• морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
• білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
• морську капусту (ламінарію);
• овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
• фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
• яйця;
• молоко;
• яловичину;
• волоські горіхи.

Вагітним та молодим матерям варто приймати добавки йоду. Добову норму йоду має визначити лікар. Дітей від одного року чи тих, хто уже на прикормі, годуйте їжею, приготованою із використанням йодованої солі.

Перевіряйте рівень тиреотропного гормону і відвідуйте ендокринолога. Це допоможе вчасно виявити брак гормонів та за потреби скоригувати раціон.

Генетика. Високий ризик захворіти передається у спадок, а регулярне УЗД щитовидної залози допоможе розпочати лікування вчасно.

Стреси. Намагайтеся якомога спокійніше реагувати на емоційні потрясіння. Знайдіть свій комфортний спосіб боротьби зі стресами.

Екологія. Ми живемо в забрудненому середовищі, тому важливо не забувати про регулярні прогулянки на свіжому повітрі.

Інфекції. Послаблюють імунну систему. Важливо доліковувати навіть найнезначніші хвороби.

Пам’ятайте! Самодіагностика може зашкодити здоров’ю. У випадку підозри щодо проблем із щитовидною залозою – одразу зверніться до лікаря.